5 лет назад, поставил linuxXP, за долго до этого пользовался Slakware, сейчас на Ubuntu (хотя работал на кнопикс, мандрива, fedoracore, backtrack, alt linux, и т.д.) если подойти с умом, то линукс имеет только плюсы.

хм у меня было ради интереса: в сборке форточки,была убунта 9...поставил,при этом неправильно разбив жосткий диск,был поражен оформлением....

убунта не подтянула дрова на GEfors 8800,иза-этого не пошли эфекты оформления,было жалко.снёс

вообщем впечетление осталось двоякое

Рік тому на роботі терміново знадобилось приладнати веб-камеру до компа, не нового, але робочого. У Windows-98 вона навідріз відмовилась працювати, а про оновлення Windows нам заборонено навіть мріяти :). Пошук в інтернеті вказав на дистрибутив Linux Xubuntu - компактний, підходящий для застарілих машин. Після встановлення - чудо, все працює, навіть інтернет, навіть камера (ну, крім друкарки, але така задача й не ставилась). Тоді вперше в душі закралась думка, що Лінукс щось-таки та може, не все з ним так погано. Це розігріло інтерес та спонукало спробувати Лінукс вдома.
Убунту 8.10 - ще одна велика несподіванка, - досить швидка (після вимикання непотрібних служб), гарна на вигляд (після маніпуляцій з темами та оформленням), дивовижно стабільна і досить проста в освоєнні. Інсталяція програм - це було шоком для мене, - жодного лазікання по варезних сайтах, ніякої мороки з Депозитами-Рапідами, - тільки читаєш опис програми (українською, часто!), ставиш пташку, - і готово. (тоді ж, здається, я четвертину всіх доступних програм поставив, - просто щоб поглянути, попробувати... дорвався до халяви :)
Після знайомства з Убунтою став регулярно цікавитись новинами світу Лінукс, так і знайшов сайт Груші. Гарний сайт, цікавий, інформативний, - для новачка саме те. Дуже важливим, нмсд, є те, що там є багато теоретичних статтей, - про копірайт, про відкритість коду, про політику Майкрософт. Для новачка це дуже важливо, і часто нова інформація справляє таке ж враження, як червона піґулка на Нео.
Зараз користуюсь Грушею Лінуксом, і дуже задоволений, але описувати не буду, - бо це вже не перше враження :)

Перед тим як я повністю перейшов на Лінукс в мене було декілька несерйозних знайомств із ним. Першим таким дистрибутивом був knoppix. Я вперше побачив його запущеним на машині свого знайомого, а саме тоді коли у нього забрали вінчестер на гарантійне обслуговування. Вже не пам'ятаю яка там графічна оболонка стояла (мабуть KDE), але мені сподобалась. І не останню роль у цьому зіграв той факт, що вона попередньо була налаштована бути схожою на win. Цей інтерфейс мені здавався зручний і легкий по тій причині, що знайомий. Далі було невдале знайомство після встановлення ASP Linux років десь 5 тому назад. Ставив собі навіть XPress Linux, але одразу не сподобалося те, що там не було драйверів для моеї відеокарти. Я ж звісно не знав тоді як їх поставити і де їх брати в силу вже тоді замкненості мозку на win, а також по причині відсутності інтернету і знайомих, які би підтримували мене консультаціями. Але сама система мені сподобалася ззовні (по причині гарно відточеного зовнішнього вигляду та вдалого підбору програм із коробки). Далі був Linux XP Desktop 2006 версії. Думаю не варто говорити чому я від нього відмовився, ті хто хоч раз ставив вже здогадуються чому. Єдиною як на той час позитивною рисою мені здалася в ньому надмірна схожість з інтерфейсом win. Достатньо також нагадати, що він так зробив автоматчину розмітку розділів, що потім через win диск D не читався, а лише з Лінукса, і навіть не правився, тому що тоді ще навіть драйвера для NTFS не було взагалі написано для режиму зчитування. Після цього я для себе вирішив, що не буду повертатися до Лінукса надовго. Потім пригадався той епізод що "там ігр та драйверів немає". В ті часи я ще грався і згодом в мене з'явились друкарка та сканер. Справвжнє повноцінне знайомство із системою почалося псля третього самотужного встановлення Mandriva 2007 тоді вже чесно купленої редакції PowerPack, яку ми купиили на двох одну із моїм знайомим, який також разом зі мною проявив ініціативу знайомства із новою системою. Тоді пішло все як по маслу. А саме були встановлені всі необхідна для мене програми, також і кодеки. Бо зараз вони також йдуть в складі системи, але їх треба доінстальовувати із носія встановлення. Далі друкарка та сканер також були визначені системою. Друкарка потребувала фірмових драйверів, бо opensource не змогли забезпечити належну якість друку, але я залишив цю проблему тим паче що друк таки відбувався хоч і не завжди успішно. Сканер потребував файла прошивки. Зрозуміти що це таке і де його взяти я зміг лише за пів року після встановлення системи. Графіча оболонка KDE мені надовго сподобалась, там були гарні іконки по замовчуванню та декілька красивих тем візуального оформлення. Гарний опис, що наштовхунв мене поставити цю систему я прочитав в журналі "Хакер". І з того часу змінюючи один дистрибутив на інший я залишився на Open Suse із GNOME. Грушу не використовую по певних причинах однак для виправлення проблем для неї характерних я говорив із Вітовтом і тому зараз допомагаю йому чим можу. Приємно усвідомлювати, що я йому можу допомогти не будучи програмістом. Про цей дистрибутив дізнався чисто випадко на одному із заголовків на сайті linux.org.ua.