Проблема №3: Культурний шок

Підпроблема 3-а: Дійсно, культура є!

Користувачі Windows та виробники програмного забезпечення для Вінди знаходяться у більш-менш  споживчих стосунках: користувачі платять за софт, за гарантії, за підтримку і так далі. Вони чекають деякого рівня зручності у використанні від софта. Тому вони звикли до прав, що поставляються їм з програмним забезпеченням: адже вони заплатили за технічну підтримку і мають повне право захотіти отримати її. Віндокористувачі також звикли мати справу швидше з об'єктами, ніж з людьми: вони укладають контракт з компанією, а не з конкретною людиною.

Лінуксоїди є співтовариством. Їм не доводиться купувати софт, вони не звикли платити за технічну підтримку. Вони викачують ПЗ безкоштовно і використовують IRC, Аську чи її вільні аналоги і веб-форуми для здобуття допомоги. Вони мають справу з реальними людьми, а не корпораціями.  Користувач Windows, м'яко кажучи, не буде радо сприйнятий співтовариством лінуксоїдов, якщо спробує привнести своє звичайне споживче відношення до софта.

Найбільші причини непорозумінь легко прослідити на прикладі онлайнового спілкування: лінукс-новачок «3-а»-типу просить про допомогу в своїй поточній проблемі з софтом. Коли він не отримує цю допомогу в достатньому, як йому здається, об'ємі, він починає вимагати кращої підтримки, тому що це те, до чого він звик, отримуючи платну технічну підтримку. Проблема в тому, що це не платна підтримка. Це деяка кількість добровольців, що великодушно бажають допомогти людям в їх проблемах. Нові користувачі не мають права нічого вимагати від них, як і той, хто приймає милостиню, не має права вимагати великих пожертвувань. 

У тій же мірі користувач Віндоуз звик до комерційного ПЗ. Компанії не продають свій софт, доки він не стане достатньо надійним, функціональним і зручним у використанні. Отже, ось що користувач Windows чекає від ПЗ: воно повинне починатися з версії 1.0.

Програмне забезпечення Лінукса навпаки реалізується практично відразу, як тільки воно написане, і починається з версії 0.1. Завдяки цьому люди, які дійсно бажають отримати функціональність, отримують її якнайскоріше, зацікавлені розробники можуть зайнятися поліпшенням кодів, і співтовариство в цілому залишається в курсі того, що відбувається.  Якщо «3-а»-користувач натикається на проблеми з Лінуксом, він кричить, що софт не відповідає його стандартам, і він думає, що у нього є право отримати ці стандарти...

Його настрій зовсім не покращується, коли він чує саркастичні відповіді типу «на вашому місці я б зажадав гроші назад».  Отже, для уникнення проблеми 3-а, всього лише пам'ятай, що ти не платив ні тим розробникам, які зробили це програмне забезпечення, ні тим людям, які надають тобі онлайн-допомогу. Вони тобі нічого не винні.

Цей текст є перекладом оригінальної статті Домініка Хамфрі (Dominic Humphries) Linux is NOT Windows на українську мову.