Монітор прослужить довше

[1]   

едавно в мене зламався робочий ноутбук. І доки він був в ремонті довелося багато часу проводити перед монітором домашнього комп'ютера. Останнім часом я помічав, що він якось не дуже чітко і яскраво показує, але після декількох годин роботи це відчувалося вочевидь. Втома та різь в очах давала про себе знати. Першим бажанням було викинути старенький Samtron 76E на смітник і купити собі сучасний плоский. Але щось в середині мене не дало цього зробити. Чи то жадібна бережливість, чи то просто цікавість. Вирішив я самотужки попорпатися в його нутрощах і спробувати щось полагодити.

Перш за все я до максимуму накрутив яскравість через меню на передній панелі. Яскравості все одно було замало, зате різкість зображення зовсім впала. Коли я викручував яскравість на мінімум картинка ставала набагато чіткішою і очам становилося приємніше, але екран був настільки темним, що увесь виграш зводився нанівець.

Звернувшись до Google я швидко знайшов схему монітора (вона в прикріпленому файлі). Перша ідея, яка прийшла мені в голову – збільшити напругу розжарення катоду. Щоб він став більш гарячим і електрончики з нього вилітали з більшою охотою. Але потім почав сумніватися з приводу правильності свого рішення. Оскільки таким чином „ розігнаний“ монітор довго не прослугує. Катод від перегріву швидко вийде з ладу. Можливо з місяць він і поробить гарно, але потім точно прийдеться його викинути.

Провівши дві ночі розгрібаючи корисні поради серед матюків на форумах з електроніки та ремонту всякої чепурні знайшов цікаву ідею. Треб просто збільшити анодну напругу. Тоді різниця потенціалів між анодом і катодом стане більшою і, відповідно, електрони будуть з більшою силою витягуватися з катоду. На форумі http://monitor.espec.ws наткнувся на пораду, написану транслітом, знайти біля якогось G2 три однакових послідовно увімкнених резистори. І потім послідовно середньому з них припаяти ще один, щоб збільшити сумарний опір і підвищити напругу. Радили починати з 100КОм. Якщо буде недостатньо, то збільшувати опір. Залишилась лише дрібниця – знайти що таке G2 і шукати біля нього ці резистори.

[2]   Тут постало питання: як розібрати монітор, щоб не поламати. Виявилося, що це не так і легко. Спочатку треба було зняти підставку, викрутити внизу два шурупчики. Це було очевидно. Неочевидними були внутрішні пластмасові застібки, які в тихаря не давали злізти задньому кожуху. Але через 20хв. мук, поставивши монітор обличчям на м’якеньку ганчірочку, натиснувши викруткою на спеціальні впадинки зверху корпусу монітору (як показано на малюнку) вдалося з дивовижною легкістю зняти кожух.

[3]   Хочу надати відразу декілька пересторог. Корпус легко подряпати, тому треба дуже обережно натискати викруткою інакше він втратить товарний вигляд. Хоча це так і принципово. Більш принципово обережно знімати корпус, щоб ненароком не вдарити скляну трубку. І ОБОВ’ЯЗКОВО треба вимкнути монік з розетки і почекати з півгодини. Під час роботи монітору всередині не лише 220в. а також і 25 000 вольт, цілих 25КВ! Саме ця напруга і називається анодною. Вона розганяє електрончики, які бомбардують екран. І саме її я збирався підвищити, щоб монітор став яскравішим. 25 тисяч вольт можуть так йокнуть, що мало не покажеться. Тому обережно!

[4]   Перше на що, я звернув увагу - на 2 підстроєчних гвинтики на строчному трансформаторі. Вхопивши відразу викрутку з добре ізольованою ручкою я вживу, при увімкненому в розетку і комп’ютер моніторі спробував їх підкрутити в надії, що це і є ті резистори, які допоможуть збільшити напругу і відповідно яскравість. Але виявилося це всього-на-всього підстройка сходження променів по горизонталі і вертикалі. Дійсно, мені вдалося за допомогою цих гвинтиків збільшити чіткість зображення, але при максимальних настройках яскравості монітора вона все одно була недостатньою.

[5]   Прийшлося розбиратися з схемою монітора. Як виявилося в моніторах Samsung та Samtron (що в принципі одне і те ж саме) більшість настройок робиться за допомогою спеціальної програми, яка називається SoftJig. Але її в мене не було та і паяти перехідник для підключення монітора до LPT порту комп’ютера було лінь. Але при детальнішому аналізі схеми було знайдено відповідну тройку резисторів, які відповідають за напругу на трансформаторі. Це були резистори R509, R508, R522. Вони зображені на першій сторінці схеми. Для зручності я вирізав цей шматочок і обвів резистор R508, який і треба "вдосконалити" зеленим кольором.

Чесно кажучи я довго шукав цей резистор на платі. Навіть розпаяв металеву коробочку, що знаходилася на трубці кінескопа. Але виявилося, що він не так і далеко захований. На малюнку він показаний стрілкою.

Вся суть модернізації зводиться до того, щоб впаяти послідовно цьому резистору R508 інший з трішки меншим номіналом. Я спочатку спробував 100КОм, але цього виявилося замало. Тут мені потрапив під руки старий зелений резистор типу ВС ще, напевно, 60х років випуску. Ну 70х максимум. Він там на малюнку обізваний "додаток до R508". От його номінал – 270КОм і виявився достатнім разом з R508 на 330КОм.

Для того, щоб впаяти послідовно з R508, треба при вимкненому моніторі відкрутити всі гвинтики, що кріплять нижню плату до шасі і трішки її при підняти. Потім достатньо підлізти паяльником з під-низу і відпаявши один кінець R508 поставити його на торець. Далі так само вертикально впаюється додатковий резистор нижнім кінцем в дірочку, яка звільнилася, а верхні кінці обох опорів з’єднуються разом. В принципі це на малюнку добре видно.

Після такої модернізації мені вдалося в настройках монітора знизити яскравість до 20%. При цьому загальна освітленість залишається більшою, ніж була при 100% до модернізації. І саме головне при такому показнику яскравості чіткість дуже зросла. Звичайно електрону трубку важко порівнювати з рідкокристалічним дисплеєм, але однозначно мій CRT монітор став чіткішим ніж був. І навіть, чіткішим за зображення, яке показує LCD монітор в бухгалтера в мене на фірмі. Хоча це вже камінь в город того дисплею.

[6]   Ще додам важливу інформацію наприкінці. Вона буде корисна всім, хто захоче поколупатися в своєму моніторі. Після того, як я другий раз перепаяв резистор і увімкнув монітор – картина була жахлива. На екрані було дуже розмите зображення. Всі кольори "розлізлися". Замість точки було три різнокольорових плями: червона, зелена та синя. Також всі лінії розтроїлися. Я не розгубився, швиденько поміняв послідовно впаяний резистор на менший номінал. Але це не допомогло. Я вже трішки з острахом повернув все в заводський варіант, але на мій жах, картина була та ж сама. Мало того, що екран був темнуватий, як і до того як я туди поліз, так і додався ефект розтроєння кольорів. Більше однієї хвилини на цей монітор дивитися неможливо було – очі починали так боліти. Я переборюючи біль в очах почав Гуглити, шукаючи в Інтернеті поради. На щастя відповідь прийшла сама. Вже коли я себе морально підготував, що монік доведеться викинути ідея осягнула мене.

На кінці трубки є невеличкі кілечка з лопатями. От якщо їх по черзі обережно покрутити, то зображення знову злилося докупи. Ці кілечка – це магніти, які відповідають за зведення променів. Тобто зведення всіх кольорів в одну точку. Я коли крутив монітор з боку на бік, випадково порушив їхню настройку. Зрозумівши це за 15 хвилин чіткість роботи монітору було відновлено. Потім довелося знову впаювати резистор номіналом в 270КОм послідовно з R508, про який вже говорилося вище. Після перепайки підкрутив магніти зведення і два регулятори на трансформаторі. Таким чином досягнув високої точності зведення на перевірочній таблиці (програма Nokia Monitor Test).

В результаті було отримано робочий монітор. З великою чіткістю і достатньою для нормальної роботи яскравістю. Можливо воно і не варто було двох безсонних ночей. Але цікавість і дух дослідника перемогла над бажанням спати. Навіть спокуса викинути залізяку з балкону не змогла перемогти допитливість.

p.s. Судячи з тих схем, які я передивився в інтернеті, шукаючи схему Самтрон 76Е, то дану процедуру можна зробити майже з усіма моніторами Самсунг та Самтрон. Схеми практично однакові. В деяких, навіть, нумерація резисторів співпадає.

Додаток	Розмір
Samtrom_76E_circuit.pdf [7]	245 KB