Вільне програмне забезпечення наступає

Розповсюдження програмного забезпечення з відкритим кодом, незважаючи на активну контрпропаганду виробників комерційного софту, які зазвичай звинувачують відкрите ПЗ в ненадійності, триває. І значною мірою цьому сприяє економічна криза: уряди і корпорації стали обережніше витрачати гроші.

Розробників платного софта це явно не влаштовує. І тепер вони вирішили, що відкритий софт - це не тільки неякісно, але ще й породжує „недобросовісну конкуренцію“. Тих, кого раніше не помічали і на кого дивилися зверхньо, почали боятися.

В останніх числах лютого Міжнародний альянс з інтелектуальної власності (IIPA) голосно висловив стурбованість з приводу тенденції переходу різного роду урядів (головним чином країн третього світу) на використання вільного програмного забезпечення. На думку представників організації, це шкодить тим виробникам програм, які заробляють на своїх продуктах гроші і захищають їх авторськими правами. У зв'язку з цим IIPA навіть поскаржилася [1] міністру торгівлі США на деякі країни, які, на її думку, через особливу любов до вільного софту не приділяють належної уваги питанням захисту інтелектуальної власності. У чорному списку держав виявилися Індія, Індонезія, В'єтнам, Таїланд і Бразилія. У всіх цих країнах, вважає IIPA, влада надмірно активно використовує безкоштовні програми. Стурбованість „правозахисників“ викликає те, що в країнах з високим рівнем піратства саме урядові комп'ютерні мережі могли стати головною надією розробників платного софта на комерційний інтерес до їх програм. Якщо навіть уряд не купує програми, то в населення складається враження, що всі програми є безкоштовними, а це сприяє підвищенню рівня піратства. „Некомерційне програмне забезпечення шкодить базовим принципам вільної конкуренції на ринку“, - підсумовують автори доповіді.

Про що свідчать ці скарги? Власне, про те, що вільний софт починає помітно тіснити пропріетарний на всіх фронтах. Взяти хоча б державні організації. У доповіді IIPA чомусь нічого не говориться про американський штат Каліфорнія, влада якого вирішила перевести всі державні комп'ютери на відкрите програмне забезпечення. Причина очевидна: муніципальний борг штату складає 20 млрд доларів, тому прийшов час економити.

Доповідь IIPA не згадує Великобританію, Канаду, Німеччину та Францію, які мають схожі плани. В останній, до речі, від використання пропрієтарного софту відмовилося міністерство оборони. Пропрієтарних поштову програму Microsoft Outlook відомство замінило на відриту і безкоштовну Mozilla Thunderbird [2]. Комп'ютерний парк Міністерства оборони Франції - ні багато ні мало 80 тис. комп'ютерів. Поліція Франції зробила ще більш радикальний крок, замінивши ОС Windows на Linux. Ціна питання - десятки мільйонів євро.

Ходити за прикладами, втім, можна не тільки в далеке зарубіжжя. На неньці Україні 23 грудня 2009р. прем'єр-міністр підписала [3] розпорядження „Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом“. Роботу державного апарату України забезпечують 234 тис. комп'ютерів. Розробники програми - Державний комітет інформатизації - підрахували, що перехід на вільне ПЗ дозволить заощадити IT-витрати держави на 80-87%. У Росії, до речі, теж велися розмови про необхідність створення власної операційної системи на базі Linux. Далі розмов, проте, справа поки не пішла. Мода на вільний софт тільки продовжує зростати. У який сегмент ринку не глянь - скрізь торжество відкритих рішень. Взяти хоча б ринок браузерів. Хоча всі програми для серфінгу в Мережі безкоштовні, їх компанії-розробники сповідують різний підхід до ПЗ. Google і Mozilla Foundation проповідують відкритість вихідних кодів. За останніми даними Net Applications [4], першої належить уже 5,61% світового ринку браузерів, а другий - 24,23%. А ось частка ідеологів пропрієтарного софту - Microsoft і Apple - неухильно знижується. Ще два роки тому частка Internet Explorer перевищувала 80%, а зараз складає лише 61,58%. На частку Apple Safari доводиться лише 4,4% ринку, що на 0,8 процентного пункту нижче січневих показників.

Аналогічний тренд і на ринку мобільних операційних систем. Якщо пару років тому на ньому безроздільно панували Microsoft зі своєю Windows Mobile і Research in Motion (виробник BlackBerry), то зараз зростаючий вплив вільного ПЗ в корені змінило ринок. Аналітична компанія Gartner підрахувала, що на ринку програмних платформ для „розумних“ телефонів в даний час домінує Symbian (з недавніх пір також стала відкритою платформою) з 46,9% (за підсумками 2009 року). На другому місці пропріетарна ОС BlackBerry (19,9% ринку), на третьому - пропрієтарна iPhone OS (14,4%). На частку WiMo тепер припадає лише 8,7% ринку. А ось вільна платформа Google Android у минулому році розпочала даний бадьорий хід по планеті, зумівши зайняти до його кінця 3,9%, що майже у вісім разів більше рівня 2008 року. Характерна тенденція: єдиною пропрієтарної ОС, частка якої продовжує зростати, є Apple iPhone OS.

Ситуація на ринку ОС поки зворотна - тут майже безроздільно панують пропрієтарні системи (на частку Windows як і раніше доводиться понад 92% всіх користувачів інтернету, а на частку Mac OS - понад 5%), але не безхмарна. Частка Linux складає всього 0,98% ринку, але неквапливо зростає. Але не варто забувати про те, що в 2010 році на ринку з'явиться нова операційна система для нетбуків - Google Chrome OS, яка цілком здатна за пару років серйозно змінити розклад сил на ринку.

Як змінив його, наприклад, OpenOffice. Повільно, але вірно комплект безкоштовного офісного ПЗ займає все більш стійкі позиції в Європі. Аналітичне агентство Webanalyse констатує [5], що на ринку Німеччини частка OpenOffice виросла до 21,5%. А це вже суттєво. У Microsoft Office 72% ринку, але вже не 95%, як було ще п'ять років тому. Важливіше, може бути, навіть інший факт: у корпоративному секторі у Microsoft лише 75%, а саме бізнес-користувачі, як відомо, менше за всіх схильні до експериментів. Всього з сайту OpenOffice.org вже завантажено понад 100 млн копій цього офісного пакету.

Все це - тривожний дзвіночок для компаній на кшталт Microsoft. Газета The New York Times, один з найвпливовіших джерел бізнес-інформації в світі, як-то вибухнула заміткою про те, що Microsoft вже не можна назвати монополістом ні в одній галузі, оскільки у неї не залишилося унікальних продуктів. Через кілька років (або десятків років) корпорація ризикує втратити домінуюче становище на всіх ринках. І відноситься це не тільки до неї, але і до інших розробникам платного ПЗ. Очевидно, настав час змінювати бізнес-моделі. На ринку ходили чутки, що онлайновий офісний пакет Microsoft Office Web, з яким корпорація збирається конкурувати з Google Docs, буде показувати користувачам рекламу, замість того щоб брати з них гроші. Хоча б так.