Чи справді „вільне програмне забезпечення“ таке вільне ?

У грудні 1998 року активісти руху за вільне програмне забезпечення [1] замінили термін „Free Software“ [2] (з англ.- вільне програмне забезпечення) на „Open Source Software“ [3](з англ.-.програмне забезпечення з відкритим кодом). І що важливо — значення обох термінів абсолютно однакове.

Слово „free“ у терміні „free software“ означає не те, що більшість очікує. Для них „free“ означає „безкоштовне“. Однак, якщо ми звернемося до англійського словника, то знайдемо там понад двадцять означень слову „free“. І лише одне із них означає „безкоштовний“. Інші означають волю та відсутність обмежень. Коли ми кажемо „Free Software“, то маємо на увазі свободу, а не ціну. Як відомо, безкоштовним часто буває лише сир в мишоловці, і вам можуть поставити обмеження в плані подальшого розповсюдження і зміни програмного забезпечення, яке ви роздобули “нахаляву”, а також хто знає, чи не стане воно платним завтра.

Програмне забезпечення, яке є суспільним надбанням [4] (public domain), можна взяти і використати у закритих програмах, і в такому випадку будь-яке його вдосконалення буде втрачено для громадськості. Дійсно вільне програмне забезпечення завжди лишається вільним, тому має бути захищене авторським правом і розповсюджуватися під відповідною ліцензією.

Для того, щоб краще зрозуміти, що різні люди думають, говорячи про вільне програмне забезпечення, ми спробуємо краще зрозуміти світ ліцензій для програмного забезпечення.

Авторське право — це спосіб захисту того, хто виконав певну роботу. У багатьох країнах, написане вами програмне забезпечення автоматично захищається авторським правом. Ліцензія — це спосіб, яким автор дозволяє використання своєї роботи (у нашому випадку — програмного забезпечення) іншими, таким чином, який він допускає. Тобто автор у ліцензії описує умови використання програмного забезпечення. Більше детально про авторська права в Україні можете подивитися на сайті Державного департаменту інтелектуальної власності України [5]. Але, на жаль, Українське законодавстве ще дуже недосконале у сфері авторського права і зокрема у сфері вільних ліцензій. Кому цікаво порпатися в законах - можете взнати чому Українське законодавство не знає поняття “ліцензія” в сфері ПЗ [6].

Звісно ж, різні cитуації вимагають різних ліцензій. Розробники платного програмного забезпечення піклуються про свої прибутки, тому вони випускають скомпільований код (який не може прочитати людина). Автори ж вільного програмного забезпечення зазвичай чинять так:

• Забороняють використовувати написаний ними код у закритому програмному забезпеченні.
• Захищають ідентичність авторського коду.
• Розповсюджують програмний код [7].
• Змушують використовувати ту ж саму ліцензію для інших своїх робіт, у яких використовуються частини їхнього коду.

Дехто пробує писати власні ліцензії, але в такому випадку виникають проблеми трактування формулювань, які використовуються у таких ліцензіях, різними людьми, або ж у ліцензіях вказують умови, що суперечать одна одній. Тож важко написати ліцензію, яку можна буде відстояти в суді. Та, на щастя, вже є достатньо велика кількість ліцензій, які точно описують саме ті умови, які вам потрібні. Можете озанйомитися зі списком доброго десятка ліцензій відкритого пз [8].

Ось найпоширеніші з них:

• Загальна публічна ліцензія GNU [9] (General Public License — GPL).
• Ліцензія BSD [10] (BSD license).
• Художня ліцензія [11] (Artistic License).

А це спільні риси цих ліцензій.

• Ви можете встановлювати програмне забезпечення на довільній кількості машин.
• Програмне забезпечення може використовуватися довільною кількістю людей одночасно.
• Ви можете робити довільну кількість копій програмного забезпечення і давати його довільній кількості людей.
• Немає жодних обмежень на модифікацію даного програмного забезпечення (за умови, що ви збережете у не змінному вигляді деякі коментарі, в яких вказано авторство чи текст самої ліцензії).
• Немає жодних обмежень на розповсюдження і навіть на продаж даного програмного забезпечення. (Якщо для великої частини програмного забезпечення є зручним розповсюдження на деякому носії, такому як компакт-диск, то постачальник може просити за нього скільки бажає. Якщо ж прибуток занадто великий, то з'являться нові постачальники і ринок та конкуренція знижуватимуть ціну.)

Ліцензія GPL зарекомендувала себе сильним захисником свобод розробників ПЗ. BSD їй значно програє у зв'язку зі своєю лояльністю. Про це можуть свідчити наступні факти: використання коду BSD для роботи з мережою та інтернетом в ОС Widows корпорації Microsoft, а також використання багатьох компонентів FreeBSD в операційній системі Mac OS X. Фактично остання є тільки гарною графічною надбудовою над FreeBSD. Всі можливості юнікса доступні через консоль.

Хоча вільне програмне забезпечення не повністю вільне від обмежень (лише те програмне забезпечення, яке доступне всім, є таким), проте воно дає користувачеві можливість робити те, що йому необхідно, для досягнення певної цілі. І при цьому воно захищає права автора. Ось це і є справжньою свободою.

Свободу не спинити.

Це повідомлення написане за мотивами „Що означає „вільний“?“ [12] проекту Дебіан [13].