Незважаючи на багато переваг Вільного ПЗ, у нього є і певні недоліки, які заважають багатьом людям і фірмам перейти на Лінукс. В даній темі викладаємо роздуми про проблеми, які виникають при використанні вільного ПЗ та пропозиції щодо їх вирішення
Остання активність
Закрито
Ні
Повідомлення
Re: Недоліки Лінукс та вільного програмного забезпечення
Для хакера на данный момент есть больше плюсов сидеть под Windows, так как больше настроек и программ (поверьте, проверял). Для обычного пользователя, было в сети выражение: "для того что бы включить телевизор, не нужно идти в институт и изучать электронику, просто нажал на кнопку и все." Это высказывание, как нельзя лучше представляет пользователей Linux/FreeBSD и т.д., которые для работы со сканером (например) будут писать скрипты, качать заплатки и прочее (попробуйте вставить новое оборудование и сразу с ним работать, ничего не выйдет, так как многое вообще откажеться функционировать). Мир не стоит на месте и все делается для удобства, так зачем же усложнять себе жизнь? Единственный плюс Linux - это защита от вирусов, вы думаете что под Linux их нет? Такда вы очень ошибаетесь, так как я лично находил такие программы. Поверьте, защищен тот компьютер, который отключен от интернет. Если вы боитесь что кто то влезет на ваш компьютер в ваше отсутствие, или украдет ваш HDD, тогда создавайте при загрузке виртуальный раздел под паролем (но это уже мания преследования). В принципе Linux не плохая ОС, но она еще слишком далека от идеала.
Автор: Amshegar
Автор: Amshegar
Re: Недоліки Лінукс та вільного програмного забезпечення
Цитата:
"для того что бы включить телевизор, не нужно идти в институт и изучать электронику, просто нажал на кнопку и все."
У Лінукс є свої плюси і мінуси. Але на мою думку найбільший мінус в тому що розробники "десктопних" версій не усвідомлюють потреб своєї цільової аудиторії. І не хочуть усвідомлювати.
Натомість програмісти проектують по своєму розумінню та пишуть модулі, які потім такі ж програмісти тестують і пишуть свої рекомендації, після чого вже всі програмісти разом сидячи на чисто програмістських форумах сидять і бідкаються "ну як же так? чому майже ніхто крім нас, програмістів не користує нашу просто суперську операційку?"
Та тому, що для того, щоб вона стала суперською скажімо для відеоінженера, ця операційка повинна легко ставитись, до неї повинні бути повноцінні системи монтажу з підтримкою стандартних в галузі типів файлів, форматів та заліза. І ці системи, як і ОС теж легко ставляться, не мовчки з постійним посиланням юзера на RTFM з будь-якого питання. І не дай Боже за весь час користування система хоч раз заікнеться чимось типу "запустіть командну строку і введіть туди оці букви..." - в цьому випадку суперопераційка перетворюється для непрограміста в непотрібний шмат лайна.
Що зазвичай і трапляється. І не раз траплялось зі мною та моїми знайомими.
Якщо ж ОС за весь час користування буде вимагати від користувача мінімум знань операційки, заліза та мережевих технологій, то тільки тоді користувач-непрограміст зможе відчути та оцінити достоїнства цієї системи - надійність, захищеність, ефективність.
"для того что бы включить телевизор, не нужно идти в институт и изучать электронику, просто нажал на кнопку и все."
У Лінукс є свої плюси і мінуси. Але на мою думку найбільший мінус в тому що розробники "десктопних" версій не усвідомлюють потреб своєї цільової аудиторії. І не хочуть усвідомлювати.
Натомість програмісти проектують по своєму розумінню та пишуть модулі, які потім такі ж програмісти тестують і пишуть свої рекомендації, після чого вже всі програмісти разом сидячи на чисто програмістських форумах сидять і бідкаються "ну як же так? чому майже ніхто крім нас, програмістів не користує нашу просто суперську операційку?"
Та тому, що для того, щоб вона стала суперською скажімо для відеоінженера, ця операційка повинна легко ставитись, до неї повинні бути повноцінні системи монтажу з підтримкою стандартних в галузі типів файлів, форматів та заліза. І ці системи, як і ОС теж легко ставляться, не мовчки з постійним посиланням юзера на RTFM з будь-якого питання. І не дай Боже за весь час користування система хоч раз заікнеться чимось типу "запустіть командну строку і введіть туди оці букви..." - в цьому випадку суперопераційка перетворюється для непрограміста в непотрібний шмат лайна.
Що зазвичай і трапляється. І не раз траплялось зі мною та моїми знайомими.
Якщо ж ОС за весь час користування буде вимагати від користувача мінімум знань операційки, заліза та мережевих технологій, то тільки тоді користувач-непрограміст зможе відчути та оцінити достоїнства цієї системи - надійність, захищеність, ефективність.
Re: Недоліки Лінукс та вільного програмного забезпечення
Тут я багато в чому з вами згоден. Особливо про те що програмісти не бажають розуміти потреби користувачів. І тут напевно для Вас не відкриттям буде той факт, що програмісти впевенені, що від думки про їх продукт з боку звичайних користувачів для них (програмістів) у фінансовому плані мало що зміниться. Тобто це той випадок коли програмістам все рівно що про них думають не програмісти, бо останні майже не приносять фінансової вигоди для програмістів.
Що стосується операційної системи, то тут ситуація ще цікавіша. Програмістам вигідна складність для початківців операційної системи Лінукс, по тій причині що це забезпечує їхнім клієнтам необхідність платної підтримки які ті самі програмісти і надають за гроші (чим простіша ОС у використанні - тим важче брати гроші за її тех.підтримку). Другий момент полягає в тому, що складність ОС Лінукс також вигідна гуру, які не приймають участі в розробці якогось дистрибутиву, тому що мала кількість потенційних адміністраторів на ринку Лінукс забезпечить їм хорошу зарплатню і можливість взагалі влаштуватись на роботу. Їх будуть цінувати як спеціалістів яких треба будь-що утримати на робочому місті. Тому такі люди як вони (які зібрались в основному на unixforum.org) будуть плюватися, гризтися, словом воювати з початківцями для того аби Лінукс спільнота і надалі залишилась, а точніше складалась лише з таких як вони самі. Тобто з малої кількості користувачів з широким колом вузькоспеціалізованих знань. Тобто якщо на цьому форумі вдасться знайти примирення між програмістами і користувачами - коли одні з одних почнуть отримувати відчутну і задовільну для кожного користь, то тоді це може стати новим етапом у розвитку ВПЗ і допоможе вивести його на якісно новий рівень поширення серед широких мас населення.
Програмісти пропрієтарного ПЗ вже знайшли такий консенсус - вони просто закрили код і беруть за свої продукти гроші. Тобто для таких розробників думка клієнтів про якість їхнього продукту на всіх рівнях є вирішальною, адже це може суттєво вплинути на їх доходи. Тому то пропрієтарні програми і ростуть як гриби після дощу. В них є стимул - фінансова підтримка клієнтів і ціль - догодити клієнтам як можна більше враховуючи їхні інтелектуальні слабкості в освоєнні нових програм. Якщо стимул і ціль (але відмінні від пропрієтарної моделі, щоб програми далі були безкоштовні) догоджати клієнтам з'явиться у програмістів ВПЗ - то це будем прости людям тільки на користь.
А поки що на мою думку розробники провідних десктопних дистрибутивів розглядають свою спільноту як полігон для тестування для створення своїх продуктів серверних варіантів, які приносять реальний прибуток.
Правда, підходи щодо розробки Груші Лінукс у нас розробдників дещо інші, тому не хвилюйтеся :) .
Що стосується операційної системи, то тут ситуація ще цікавіша. Програмістам вигідна складність для початківців операційної системи Лінукс, по тій причині що це забезпечує їхнім клієнтам необхідність платної підтримки які ті самі програмісти і надають за гроші (чим простіша ОС у використанні - тим важче брати гроші за її тех.підтримку). Другий момент полягає в тому, що складність ОС Лінукс також вигідна гуру, які не приймають участі в розробці якогось дистрибутиву, тому що мала кількість потенційних адміністраторів на ринку Лінукс забезпечить їм хорошу зарплатню і можливість взагалі влаштуватись на роботу. Їх будуть цінувати як спеціалістів яких треба будь-що утримати на робочому місті. Тому такі люди як вони (які зібрались в основному на unixforum.org) будуть плюватися, гризтися, словом воювати з початківцями для того аби Лінукс спільнота і надалі залишилась, а точніше складалась лише з таких як вони самі. Тобто з малої кількості користувачів з широким колом вузькоспеціалізованих знань. Тобто якщо на цьому форумі вдасться знайти примирення між програмістами і користувачами - коли одні з одних почнуть отримувати відчутну і задовільну для кожного користь, то тоді це може стати новим етапом у розвитку ВПЗ і допоможе вивести його на якісно новий рівень поширення серед широких мас населення.
Програмісти пропрієтарного ПЗ вже знайшли такий консенсус - вони просто закрили код і беруть за свої продукти гроші. Тобто для таких розробників думка клієнтів про якість їхнього продукту на всіх рівнях є вирішальною, адже це може суттєво вплинути на їх доходи. Тому то пропрієтарні програми і ростуть як гриби після дощу. В них є стимул - фінансова підтримка клієнтів і ціль - догодити клієнтам як можна більше враховуючи їхні інтелектуальні слабкості в освоєнні нових програм. Якщо стимул і ціль (але відмінні від пропрієтарної моделі, щоб програми далі були безкоштовні) догоджати клієнтам з'явиться у програмістів ВПЗ - то це будем прости людям тільки на користь.
А поки що на мою думку розробники провідних десктопних дистрибутивів розглядають свою спільноту як полігон для тестування для створення своїх продуктів серверних варіантів, які приносять реальний прибуток.
Правда, підходи щодо розробки Груші Лінукс у нас розробдників дещо інші, тому не хвилюйтеся :) .
Re: Недоліки Лінукс та вільного програмного забезпечення
Цитата:
Правда, підходи щодо розробки Груші Лінукс у нас розробдників дещо інші, тому не хвилюйтеся
Не можу не хвилюватись, бо підходи команди чомусь приховуються :( Як і плани з мотивації, хоч і заявляється про якесь ноу-хау.
Загалом особисто я можу і заплатити за інструмент, який надасть мені можливість зручно робити мою роботу.
Але якщо мені треба потратити більше часу і зусиль щоб виконати мою роботу з допомогою цього інструменту ніж без нього, то навіщо мені цей інструмент? він мені і задарма не потрібен.
Я беру МакОс вмикаю і за 20 хвилин повноцінно починаю виконувати свою роботу, я вмикаю Вінду і за півгодинки, після простого і зрозумілого встановлення необхідного софта теж виконую свою роботу. Ну а якщо беру Лінукс - місяць вивчай системну архітектуру, принципи роботи драйверів, команди консолі, пару мов програмування, перечитай купу форумів і підбери собі софт, встанови його потім знайди модулі до нього (бо зразу не можна було реалізувати базових функцій), потім самостійно допиши та налаштуй ці модулі до працездатного стану, а потім, у перервах між адмініструванням можна спробувати виконувати свою роботу.
Зате зекономив якихось 200 баксів. :)))
Цитата:
Програмістам вигідна складність для початківців операційної системи Лінукс, по тій причині що це забезпечує їхнім клієнтам необхідність платної підтримки які ті самі програмісти і надають за гроші (чим простіша ОС у використанні - тим важче брати гроші за її тех.підтримку).
Тобто ВПЗ-це лохотрон, який по нахабності свого здирництва переплюнув Білла з його
маркетинговими кліщами. Так?
Повторю аксіому:
Ідеальна операційна система має нульовий поріг входження, не потребує документації та технічної підтримки.
ВПЗ судячи з Ваших слів діє протилежно: коли розробники живуть за рахунок технічної підтримки, то вони зацікавлені у глючності і безпідставній ускладненості свого продукту а також у мінімізації та заплутуванні документації.
Що і спостерігаємо в реальності.
Звідси і питання: яким чином колектив Груші збирається отримувати винагороду за свою розробку щоб бути зацікавленим у БЕЗглючності і зручності (простоті для користувача) свого продукту?
Правда, підходи щодо розробки Груші Лінукс у нас розробдників дещо інші, тому не хвилюйтеся
Не можу не хвилюватись, бо підходи команди чомусь приховуються :( Як і плани з мотивації, хоч і заявляється про якесь ноу-хау.
Загалом особисто я можу і заплатити за інструмент, який надасть мені можливість зручно робити мою роботу.
Але якщо мені треба потратити більше часу і зусиль щоб виконати мою роботу з допомогою цього інструменту ніж без нього, то навіщо мені цей інструмент? він мені і задарма не потрібен.
Я беру МакОс вмикаю і за 20 хвилин повноцінно починаю виконувати свою роботу, я вмикаю Вінду і за півгодинки, після простого і зрозумілого встановлення необхідного софта теж виконую свою роботу. Ну а якщо беру Лінукс - місяць вивчай системну архітектуру, принципи роботи драйверів, команди консолі, пару мов програмування, перечитай купу форумів і підбери собі софт, встанови його потім знайди модулі до нього (бо зразу не можна було реалізувати базових функцій), потім самостійно допиши та налаштуй ці модулі до працездатного стану, а потім, у перервах між адмініструванням можна спробувати виконувати свою роботу.
Зате зекономив якихось 200 баксів. :)))
Цитата:
Програмістам вигідна складність для початківців операційної системи Лінукс, по тій причині що це забезпечує їхнім клієнтам необхідність платної підтримки які ті самі програмісти і надають за гроші (чим простіша ОС у використанні - тим важче брати гроші за її тех.підтримку).
Тобто ВПЗ-це лохотрон, який по нахабності свого здирництва переплюнув Білла з його
маркетинговими кліщами. Так?
Повторю аксіому:
Ідеальна операційна система має нульовий поріг входження, не потребує документації та технічної підтримки.
ВПЗ судячи з Ваших слів діє протилежно: коли розробники живуть за рахунок технічної підтримки, то вони зацікавлені у глючності і безпідставній ускладненості свого продукту а також у мінімізації та заплутуванні документації.
Що і спостерігаємо в реальності.
Звідси і питання: яким чином колектив Груші збирається отримувати винагороду за свою розробку щоб бути зацікавленим у БЕЗглючності і зручності (простоті для користувача) свого продукту?
Re: Недоліки Лінукс та вільного програмного забезпечення
Опущу одразу одну тезу. Дистрибутив Grusha Linux створений для того аби розгорнути робочу станцію було багато в чом навіть простіше, ніж в тому таки Windows. Тобто у нас є вже налаштовані програми в широкому асортименті одразу готові для роботи. У нас є профілі налаштувань графічної оболонки для різного роду вихідців з інших графічних середовищ і операційних систем. Наш дистрибутив битком набитий драйверами щоб було як можна менше працювати з терміналом, а як можна більше з пристроєм який має бути робочий. Тобто на мою думку нам лише не вистачає графічного центру керування типу Drakconf. Але роботи над його адаптацією активно ведуться і про це можна почитати на форумі Sabayon.
Що стосується фінансування дистрибутиву, то Ви напевно знаєте про платні послуги, які надає його команда. Однак ми ще не розвинулися настільки щоб ми могли заробляти цим способом. Що стосується самого основного мотиву, то я таке скажу - що є таємниці які поки що повиннні залишатися такими. Я лише один з розробників крім керівника проекту, який про цю таємницю знає. У мене є своя думка на цю тему, але зараз мова не про неї. Вам варто знати те, що дистрибутив зроблений із великою ставкою на якість і простоту використання не на словах, а на ділі. Тому що мотивація його створення як раз це передбачає. Я можду дати ширшу відповідь на свої тези без видавання "засекречених" речей, але тоді нам доведеться зв'язуватися окремо через Skype.
Шукайте мене в пошуку Skype - astronom1987
Що стосується фінансування дистрибутиву, то Ви напевно знаєте про платні послуги, які надає його команда. Однак ми ще не розвинулися настільки щоб ми могли заробляти цим способом. Що стосується самого основного мотиву, то я таке скажу - що є таємниці які поки що повиннні залишатися такими. Я лише один з розробників крім керівника проекту, який про цю таємницю знає. У мене є своя думка на цю тему, але зараз мова не про неї. Вам варто знати те, що дистрибутив зроблений із великою ставкою на якість і простоту використання не на словах, а на ділі. Тому що мотивація його створення як раз це передбачає. Я можду дати ширшу відповідь на свої тези без видавання "засекречених" речей, але тоді нам доведеться зв'язуватися окремо через Skype.
Шукайте мене в пошуку Skype - astronom1987
Re: Недоліки Лінукс та вільного програмного забезпечення
Оскільки Віндовз в першу чергу був орієнтований на «домогосподарок», то так історично склалось що при його розробці більша увага приділялась зручності та зрозумілості графічного середовища системи. А Лінукс створювався «хакерами» в першу чергу для власних потреб, тому тут зроблена ставка на функціональність, стабільність та можливості.
Після того багато змінилося і на даний момент є багато дистрибутивів Лінукса, які розраховані на звичайних користувачів. Проте, деякі речі залишаються складнішими.
Після певного часу користуванням Лінуксом користувач починає розуміти переваги великої функціональності та гнучкості перед зручністю. Тому з часом цей недолік переростає в перевагу.
Проте з кожним роком популярні дистрибутиви Лінукса стають все ближчими і зрозумілішими і для новачків які тільки починають своє знайомство з ним.
- проблеми з драйверами до пристроїв
У Лінуксі драйвери більшості пристроїв вшиті в ядро системи. Саме тому відразу після встановлення системи у більшості випадків у нас крім великої збірки програм (на всі випадки життя), ще й відразу працюючий звук, відеокарта, мережа (у Віндовзі після встановлення системи доводиться встановлювати драйвери окремо для кожного з пристроїм).
Проте інколи виникають проблеми. Лінукс може не розпізнати якийсь з пристроїв і матимемо непрацюючий звук чи мережу. У багатьох випадків виправлення цієї проблеми є не дуже легким і потребує певних навиків від користувача. Також часто буває що даний пристрій лише недавно вийшов на ринок і драйвера під Лінукс може ще взагалі не бути.
Проблема вирішиться тоді, коли користувачів Лінукса стане достатньо багато, щоб виробники пристроїв змушені були писати повнофункціональні драйвери і під нього.