Лінукс це Не Віндоус (ч.5)

Проблема №5: Міф про доброзичливість до користувача

О, це роздутий міф. «Доброзичливий до користувача» (англ. user-friendly) — це термін, що широко застосовується в світі комп'ютерів. Так навіть названий один хороший веб-комікс. Але цей термін поганий. Основна ідея хороша: софт має бути розроблений з розрахунку на потреби користувача. Але на цю ідею часто посилаються як на єдину ідею, а такий підхід невірний. Якщо ти проводиш все своє життя, обробляючи текстові файли, ідеальна для тебе програма — швидка і потужна, яка дозволить тобі виконати максимум роботи, при цьому витрачаючи мінімальні зусилля. Прості клавіатурні комбінації і можливість виконання операцій без мишки стають життєво необхідними.

Проте, якщо ти дуже рідко правиш текстові файли і просто час від часу хочеш написати лист, в останню чергу тобі захочеться боротися з вивченням клавіатурних скорочень. Добре організовані меню і зрозумілі іконки на панелях будуть для тебе ідеальними. Ясна річ, ПЗ, збудоване довкола потреб першого користувача, буде абсолютно непридатним для другого і навпаки. Яким же тоді чином софт може називатися «Доброзичливим до користувача», якщо ми всі маємо потреби, що розрізняються?

Проста відповідь така: «доброзичливий до користувача» — некоректний термін, такий, який заставляє складну ситуацію виглядати простою. Що ж може означати термін «Доброзичливий до користувача»?

У контексті, в якому він зазвичай уживається, «доброзичливе до користувача» ПЗ означає «програмне забезпечення, яке користувач з прийнятним рівнем компетенції може використовувати без попереднього вивчення цього ПЗ». На жаль, завдяки цьому паршиві-але-знайомі інтерфейси підпадають під категорію «доброзичливих до користувача».

Цей текст є перекладом оригінальної статті Домініка Хамфрі (Dominic Humphries) Linux is NOT Windows [1] на українську мову.
Ця робота розповсюджується за ліцензією Creative Commons: Attribution-Noncommercial-Share Alike [2]